Українці часто потрапляють у Шенгенську інформаційну систему через депортацію, підробку документів, контрабанду тощо. Дізнатися про причини внесення до системи можна по-різному, але найкраще звертатися до органів держав Шенгенської зони, які ведуть справи іноземців. Саме там можна виправити чи анулювати запис у SIS.
Через що іноземець може потрапити до SIS
Наявність запису в базі Шенгенської інформаційної системи, для багатьох іноземців означає заборону в'їзду на територію Шенгенської зони.
Загалом, країни-учасниці мають однакові причини внесення нерезидентів у систему. Зокрема, поляки занесуть іноземця до бази SIS, коли:
- є рішення, яке забороняє йому в’їзд до Польщі чи країн Шенгену;
- він був засудженим у Польщі, країнах Шенгенської зони чи у державі поза Шенгеном, якщо його злочин суперечить і польському законодавству;
- він становить загрозу безпеці країни;
- він незаконно перетнув кордон.
Найчастіше українці опиняються в базі SIS через:
- перевищення дозволеного терміну перебування: навіть якщо людина перебувала у Шенгенській зоні на добу більше, ніж дозволяє віза чи біометричний паспорт, її можуть депортувати;
- неправдиву мету в’їзду до країн-учасниць: наприклад, особа працює без відповідної візи і документів;
- контрабанду: зокрема, незаконне перевезення цигарок тягне за собою штраф. Якщо його вчасно не сплатити, то особа опиниться у SIS;
- підробку документів для в’їзду до країн Шенгенської зони: фальсифікати подають як до консульств, так і на пунктах пропуску;
- крадіжку на території країн Шенгену.
За будь-яке з цих правопорушень іноземці можуть потрапити у базі даних SIS із забороною на в'їзд у країни шенгенської зони. Термін такого обмеження, як правило, коливається від 6 місяців до 5 років.
Як дізнатися про наявність запису в Шенгенській інформаційній системі
Перед тим, як клопотати про видалення запису з цієї системи, необхідно точно знати причину внесення. До бази SIS мають доступ тільки компетентні органи країн-учасниць Шенгенської інформаційної системи. Тому, щоб дізнатися чи Ви у ній числитися, можна:
- подати документи на будь-яку візу до країн-учасниць системи;
- відправитися до найближчого пункту пропуску з країною Шенгенської зони з біометричним паспортом;
- відправити лист-звернення до відповідної установи країн Шенгену.
У першому випадку, якщо особа внесена до бази SIS, то вона отримує відмову у видачі візи. Саме там буде вказано, що вона чи її майно містяться у системі.
Прикордонники також не пропустять людини, яка занесена до бази SIS – її просто відправлять назад.
Можна також відправити лист-запит до відповідних органів держав-учасниць системи. Наприклад, у Польщі за внесення осіб у базу відповідає Відділ переліку іноземців (Wydział Wykazu Cudzoziemców) при Управлінні у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców).
Саме цей відділ:
- веде список іноземців, перебування яких на території Польщі є небажаним;
- передає дані до Шенгенської інформаційної системи (SIS);
- обробляє запити на інформацію про наявність у базі, виправлення або видалення даних зі списку;
- веде та обслуговує державний пункт зв’язку для місцевого прикордонного руху;
- співпрацює з національними інституціями та країнами Шенгенської зони.
Відповідь про наявність особи чи майна у SIS надходить протягом протягом 30 днів і буде містити точну причину внесення до бази.
Важливо! Надіслати запит про наявність інформації в SIS можна до уповноваженого органу будь-якої країни-учасниці системи. При цьому необхідно враховувати, що оформлення запиту та терміни відповіді залежать від особливостей національного законодавства країни, до якої його було направлено.
Як можна виправити чи видалити свої дані з бази SIS
Розглянемо прикладі Польщі. Якщо іноземець внесений до SIS і не має права перебувати у цій країні, то він повинен вибрати собі представника. Саме ця особа або фірма буде виконувати функції посередника – подавати лист-прохання про отримання інформації з бази та вести увесь процес виправлення чи видалення запису з системи.
Посередник не обов’язково повинен мати юридичну освіту, ним може бути друг чи родич особи, яка хоче видалення з SIS. Проте він повинен мати довіреність, за яку потрібно сплатити 17 злотих. Чек з оплатою прикріплюється до пакету документів.
Лист адресується голові Управління у справах іноземців. У ньому необхідно зазначити:
- прізвище та ім’я (а також попередні, якщо їх змінювали) особи, яка внесена у SIS;
- серію та номер проїзного документа (закордонного паспорта) цього іноземця;
- дату народження;
- адресу проживання іноземця;
- адресу для листування з іноземцем на території Польщі або адресу його представника, коли іноземцю заборонено бути на теренах країн Шенген;
- чіткий зміст запиту;
- власноручний підпис.
Якщо іноземець чи іноземка є чоловіком/дружиною громадянина Польщі, то потрібно до заяви додати:
- у випадку шлюбу за кордоном: свідоцтво про шлюб, яке засвідчене у польському Управлінні цивільного стану (Urzędzie Stanu Cywilnego);
- у випадку шлюбу в Польщі: оригінал свідоцтва про шлюб або офіційно підтверджену копію.
Лист може бути друкованим, але підпис обов’язково від руки. Його можна написати відразу польською або надати присяжний переклад. Відповідь надається у вигляді сертифіката, за який потрібно сплатити гербовий збір у розмірі 17 злотих. До заяви потрібно обов’язково додати підтвердження його сплати.
Комплект документів потрібно відправити на адресу:
Urząd do Spraw Cudzoziemców
Departament Legalizacji Pobytu
Wydział Wykazu Cudzoziemców
ul. Taborowa 33
02-699 Warszawa
чи віднести особисто за цією ж адресою у робочий час.
Отримавши сертифікат про те, що особа чи майно дійсно є у базі, а також пояснення причин внесення, можна відправляти до наступні листи з проханням виправити чи видалити дані. Це також робить представник. Зразки усіх листів можна переглянути на сайті управління.
Їхня структура повинна повторювати перший лист. Але, тут потрібно обґрунтувати, чому дані треба змінити чи анулювати. Бажано подати документи, які підтверджують необхідність виправити чи видалити запис у SIS.
Нагадуємо! Запис у системі може зберігатися максимум 10 років або доти, поки її не анулює установа, яка його внесла чи інші компетентні органи на території країн Шенгенської зони.