Власна справа - це відчуття фінансової незалежності. Проте, незнання законів та бюрократичні моменти стають на заваді її відкриття та ведення. Все ж, у Польщі є певні види діяльності, які не передбачають реєстрації бізнесу. Хоча і тут є свої правила та винятки.

У яких випадках не вимагають реєстрації діяльності

У Польщі є окреме положення про незареєстровані види господарської діяльності (działalność nierejestrowa). Згідно з ним, реєстрація власної справи у CEIDG не вимагається, якщо:

  • є фізичною особою, а місячний дохід від діяльності не перевищує 50% мінімальної зарплати в країні (оскільки у 2019 році мінімальна зарплата в Польщі дорівнює 2250 злотих брутто, то дохід не має бути більшим за 1125 злотих);
  • раніше не провадили підприємницької діяльності або вели її, але до 30 квітня 2017 року фірма була викреслена з реєстру підприємців і з того моменту її повторно не реєстрували.

Крім того, у Польщі є окремі типи діяльності, які не потрібно реєструвати, незалежно від розміру доходу. Зокрема, це:

  • агротуризм фермерів (включає оренду житла, продаж товарів власного виробництва, тощо);
  • виготовлення вина сільськими господарями (але, коли за рік виробляють не більше 100 гектолітрів вина);
  • роздрібна торгівля сільськогосподарською продукцією при умові що:
    • продають її не підприємцям для перепродажу;
    • торгують нею тільки там, де виростили/виготовили чи у дозволених місцях;
    • не залучають до сільських робіт робітників, які працюють на основі договорів про працю будь-якого типу;
    • не менше 50% складу таких товарів походить від продуктів власного виробництва.

Все ж існують певні обмеження незареєстрованої діяльності. Зокрема, до неї не можуть відноситися типи, які регламентуються державою (відповідно до Polska Klasyfikacja Działalności). Тоді їх ведення вимагає спеціальних дозволів, концесії і т.п.

Що означає «вести незареєстровану діяльність»

Особі, яка має такий бізнес, не потрібно:

  • повідомляти про нього у реєстр підприємств (CEIDG);
  • податкового (NIP) та статичного номера (REGON);
  • сплачувати внески на соціальне і медичне страхування. Проте, якщо виконуєте договір про надання послуг чи договір доручення (umowa zlecenia), то підлягаєте страхуванню. Оскільки суб’єкт, який уклав з вами цей договір, повинен сплачувати обов’язкові соціальні нарахування (ZUS). Але і тут є винятки: якщо ви студент, якому не виповнилося 26 років, то не повинні оплачувати страхування;  
  • платити щомісячні чи щоквартальні податки. Хоча, якщо ви надаєте юридичні, ювелірні чи консультаційні послуги, то потрібно сплачувати ПДВ;
  • мати фіскальну касу. Проте, є типи діяльності, коли її наявність обов’язкова, наприклад: перукар, автомеханік, гастроном тощо;
  • вести складний облік діяльності. Але, спрощений реєстр таки треба;
  • виставляти рахунок-фактуру, це необхідно робити тільки в окремих випадках, про які піде мова далі.

Зверніть увагу! Якщо у процесі діяльності виникають питання щодо сплати податків чи необхідності реєстрації справи, то варто звернутися на урядову службу підтримки за індивідуальним податковим тлумаченням.

незареєстрований бізнес
Власник незареєстрованого бізнесу обов’язково повинен вести облік свого доходу. pixabay.com

Якими є обов’язки власника незареєстрованої справи перед споживачем

Така людина все ж є підприємцем, відповідно до цивільного права. Тому має дотримуватися вимог законодавства в сфері прав споживачів. Наприклад, дозволити повернути товар протягом 14 днів.

Якщо споживач просить надати рахунок-фактуру, то власник незареєстрованої справи повинен це зробити. Але тільки у випадку, коли споживач попрохав його на протязі трьох місяців з кінця місяця, коли отримав товар чи послугу. Рахунок повинен містити:

  • дату його видачі;
  • порядковий номер;
  • ім’я та прізвище, а також адресу підприємця і споживача;
  • назву (тип) товару або послуги;
  • кількість поставлених товарів або спектр наданих послуг;
  • ціну за одиницю товару або послуги;
  • загальну суму рахунку.

Які рахунки і записи повинен вести власник незареєстрованої справи

Обов’язково потрібно записувати дохід. Зокрема, до місячного звіту потрібно вносити суму від продажів, а також проданий товар/послугу, навіть якщо кошти за них ще не отримали. Сюди не треба записувати вартість проданих товарів, які споживачі повернули.

Крім того, варто, щоб в записах були відображені кошти, які витратили на провадження діяльності (наприклад, на закупку сировини). Вони мають мати документальне підтвердження.

Загалом, реєстр продажів повинен мати: порядковий номер, дату продажу, вартість товару чи послуги, загальну суму доходу.

Його потрібно щороку вносити до спеціального реєстру незареєстрованої діяльності.

Такі записи потрібно вести для того, щоб контролювати розмір доходу. Коли він перевищує 50-ти відсотковий ліміт (від мінімальної зарплати), то справа стане приватною господарською діяльністю. Її обов’язково потрібно зареєструвати у CEIDG протягом 7 днів з моменту перевищення ліміту.