У 2017 році кількість іноземців, котрі сплачують внески в польську систему соціального страхування, виросла до 380 тисяч. Українці становлять 71,4 % від загального числа офіційно працевлаштованих іноземців в Польщі.
Відрахування зі зарплати офіційно працевлаштованих іноземців у Польщі допомагають Управлінню соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych – ZUS) перекривати зростаючі витрати на пенсійне забезпечення осіб, які можуть виходити на заслужений відпочинок після вступу в силу закону про зниження пенсійного віку (65 років для чоловіків і 60 років для жінок).
Кількість іммігрантів, які платять внески на соціальне страхування в Польщі, збільшилась протягом року на 60%. В основному це відбулося за рахунок трудових мігрантів з України. Не дивлячись на це, перспективи не радісні.
Згідно даних ZUS, наприкінці червня кількість українців зареєстрованих в системі соцстрахування виросла на 83% порівняно з попереднім роком і склала понад 270 тисяч. Це становить 71,4% від загального числа іноземців. Це при тому, що рік тому їх було трохи більше 147 тисяч. Лише в другому кварталі 2017 року в управлінні зареєстрували майже 43 тисячі українців.
На другому місці із значним відривом розташувались білоруси – їх майже 18,5 тисяч (4,87% від загального числа). Рік тому в системі ZUS було зареєстровано трохи більше 11 тисяч громадян Білорусі.
Такий стан справ дозволяє Фонду соціального страхування (Fundusz Ubezpieczeń Społecznych) не просити дотацій з державного бюджету, як це було в попередні роки. Не останню роль в цьому відіграє і зростання зарплат українців у Польщі.
Проте польські експерти вказують на необхідність перегляду системи соціального страхування в Польщі, оскільки міграція з України не може тривати вічно. За деякими прогнозами, в наступному році почнеться її значне скорочення. Причина проста – уже виїхали майже всі хто хотів і міг це зробити. При цьому навіть збільшення потоку білоруських заробітчан не зможе компенсувати зменшення припливу українських трудових мігрантів. Рано чи пізно кількість іноземної робочої сили буде поступово зменшуватися, а число пенсіонерів в Польщі зростатиме. І тут справа буде не лише в корінних поляках – зросте кількість іноземців, які чесно зароблять собі польську пенсію. Все це відбуватиметься на фоні зниження пенсійного віку.
Таким чином на польському ринку праці виникає складна ситуація.
На початку літнього сезону традиційно зростає потреба в робочих руках, яка ускладнює ситуацію на фоні загальної тенденції зменшення безробіття в країні. Проте поляки не хочуть йти на польові роботи під відкритим небом і обробляти полуничні поля. Дані з воєводських управлінь праці по всій Польщі свідчать, що у першому півріччі роботодавці хотіли працевлаштувати понад 876 тисяч іноземних працівників (на 48% більше, ніж торік). Майже 90% заяв припадало на українців. Через такий великий попит, наші громадяни можуть знайти собі місце роботи з кращими умовами.
Читайте також: Заробітна плата у Польщі. Скільки можуть заробити українці в 2017 році
Натомість політика теперішнього уряду Польщі заганяє економіку в глухий кут. З одного боку йде ріст економіки, підвищуються соціальні стандарти та зростає потреба в робочих руках, яку зараз компенсують в основному українці. З іншої сторони подальше економічне піднесення або навіть утримання рівня економіки на теперішньому рівні неможливі без збільшення кількості робочих рук – саме за рахунок відрахувань зі зарплат покривають соціальні виплати. А де їх брати? Україна поступово вичерпує свій міграційний потенціал, білоруси не здатні заповнити всі вакансії, потроху зростає потік заробітчан в країни Західної Європи, а також збільшується кількість пенсіонерів...
Заради справедливості необхідно відзначити, що для покращення ситуації польські можновладці запланували зростання мінімальної зарплати з 2018 року до 2080 злотих. Крім того, з початку наступного року наберуть чинності зміни до правил працевлаштування для іноземців в Польщі, які повинні впорядкувати порядок залучення іноземних працівників на польський ринок праці та зменшити зловживання на ньому.
Публікацію підготовлено на основі матеріалів «Dziennik. Gazeta Prawna», «Rzeczpospolita» та ZUS.