Польща та Литва готові співпрацювати з Україною у питаннях повернення військовозобов'язаних українців.

Першим про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у середу в інтерв'ю телеканалу Polsat News.

"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських хлопців у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні" – сказав він.

І хоча міністр не уточнив які саме методи використає його країна щоб допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, проте зазначив, що Варшава готова це робити для того вони "виконали свій громадянській обов’язок". Особливо це стосуватиметься тих, хто втратить право на перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів.

Нагадаємо, ще на початку року представники польської влади заявляли, що не змушуватимуть повертатися додому громадян України, які легально проживають в Польщі але підлягають мобілізації на Батьківщині. При цьому вони не виключали, що натомість можуть створити такі умови, за яких молоді українці змушені будуть залишити країну.

Цікаво, що в четвер подібну заяву зробив і Лаурінас Кащюнас, очільник Міноборони Литви.

Він зазначив, що його країна може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон. Однак спершу Вільнюс дочекається, як цю процедуру проводитиме Польща.

Як пояснив юрист кафедри міжнародного права київського національного університету імені Тараса Шевченка, в обох випадках це не буде масова депортація, тому що масові вислання іноземців заборонені додатковим протоколом до Європейської конвенції про права людини.

Проте "стимулювання" виїзду може проявитися в обмеженні доступу до певних державних послуги чи соціальної допомоги. Особливо, якщо буде відповідна політична воля.

Насправді, незрозуміло як діятиме влада Польщі та Литви, особливо після заяви представниці Єврокомісії Аніти Гіппер про те, що директива ЄС щодо тимчасового захисту продовжує діяти незалежно від статі і призовного статусу громадян.

Варто додати, що керівництво Євросоюзу "взяло до відома" повідомлення українського МЗС щодо обмеження доступу українських чоловіків до консульських послуг, проте від подальших коментарів відмовилося.

"Не нам коментувати рішення українського уряду щодо заходів, необхідних з огляду на конфлікт", – додав представник Єврокомісії Ерік Мамер.

Зауважимо, що за даними Євростату в країнах ЄС проживає близько 4,3 мільйона українців. З них приблизно 950 000 отримали статус тимчасового захисту в Польщі. Це є другим показником після Німеччини, де зараз перебуває 1,3 мільйона біженців

Нагадаємо, минулого тижня було опубліковано закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набере чинності 18 травня.

У вівторок стало відомо, що ДП «Документ» перестав видавати готові документи за кордоном через технічні причини.

В цей же день суспільство сколихнула новина про обмеження консульських послуг для військовозобов’язаних громадян України за кордоном.

Українське МЗС дало роз’яснення щодо причин та винятків із заборони надання консульських послуг українським чоловікам.

Пізніше стало відомо про офіційне підґрунтя технічних проблем підрозділів ДП "Документ" за кордоном – Кабмін заборонив пересилати в інші країни паспортні документи чоловіків призовного віку.