Українець може претендувати на офіційне відрядження за межі Польщі, якщо він легально перебуває та працює у цій країні. Крім того, саме Польща має бути головним місцем його економічних чи особистих інтересів.
Зважаючи на зайнятість та більші зарплати в інших країнах ЄС, українські трудові мігранти в Польщі не проти закордонних відряджень. Проте, для цього потрібно виконати умови не тільки польського права, але й закони тієї країни, куди планують відрядити українця.
Коли іноземного працівника можна відряджати за кордон
Найперше, іноземець повинен працювати у Польщі легально. Тобто мати правові підстави для роботи тут. Ними можуть бути:
- заява про доручення виконання праці, яка вписана до реєстру повітового управління праці;
- дозвіл на працю, який видав воєвода.
Зауважимо, що заяву надають тільки громадянам шести країн: України, Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії та Молдови. Робота за заявою не може перевищувати 6 місяців протягом року. І це не залежить від кількості роботодавців, які наймають іноземця.
Стосовно дозволу на працю, то його надають працівнику з будь-якої країни не довше, ніж на три роки. За потреби, дозвіл можуть продовжити.
При цьому є й ситуації, коли не треба цих документів для легальної праці у Польщі. Згідно з пунктом 87 закону «Про сприяння зайнятості та інституції ринку праці», це можливо, коли працівник має:
- карту поляка;
- дозвіл на сталий побит;
- є студентом чи випускником стаціонарного відділення польського вишу.
Крім цього, побут іноземця у Польщі також повинен бути легальним. Працедавець зобов’язаний вимагати від іноземного працівника документ, що це підтверджує, перед початком роботи та зберігати його копію в себе. В іншому випадку роботодавець стає відповідальним за нелегальне надання роботи іноземцю.
Читайте також: Як у Польщі працевлаштовують українців без дозволу на роботу
Які документи повинен мати українець для відрядження з Польщі
Для відрядження іноземного працівника до іншої країни, треба знати її внутрішні закони з цього питання.
Зокрема, оплата праці відрядженого робітника повинна бути не нижчою, ніж мінімальна зарплата в країні де він працюватиме. Крім того, умови роботи повинні відповідати внутрішнім законам приймаючої країни. Це стосується як тривалості робочого дня, так і норм оплати за працю (в тому числі і за понаднормову), тривалість відпусток тощо.
Для прикладу, польський закон «Про сприяння зайнятості та інституції ринку праці» дозволяє тимчасове відрядження до Польщі без необхідності отримувати дозволу на працю. А от Німеччина вимагає від таких працівників мати так звану візу Vander Elst. Видає її німецьке посольство у Варшаві.
Візу надають протягом кількох днів, проте зареєструватися на подачу документів важко. Все відбувається в електронному вигляді, але заявок є дуже багато. Тому часто на свій візит у посольство приходиться чекати близько місяця.
Для візи Vander Elst треба підготувати такі документи:
- угода про роботу, укладена з німецьким працедавцем;
- сертифікат А1;
- підтвердження про страхування життя робітника.
Сертифікат А1 надає ZUS (Заклад Соціального Страхування). По суті, це підтвердження, що іноземний працівник буде підпорядковуватися польській системі страхування під час відрядження.
Наявність сертифікату А1 для відрядження за межі Польщі є дуже важливим. Коли його немає, то приймаюча країна може вимагати сплатити страхові внески у себе чи штраф. А у випадку Німеччини, іноземцю просто не дадуть візи.
Щоб отримати сертифікат А1 українцю треба підтвердити:
- право легального перебування у Польщі з доступом до ринку праці (достатньо мати карту побиту чи робочу візу);
- проживання у Польщі (треба надати сертифікат Податкового управління, яким підтвердять, що українець постійно тут проживає і сплачує податки Польщі. Наявність сертифікату означає, що іноземець фактично перебуває у Польщі 183 дні в році або що ця країна є головним місцем його економічних чи особистих інтересів).
При наявності усіх цих документів, ZUS без додаткових перевірок дає сертифікат А1 протягом 7 днів.
Скільки часу може тривати закордонне відрядження іноземця
Формально у польському законодавстві відсутні норми, які обмежують тривалість закордонного відрядження. Проте фактично як іноземець, так і громадянин Польщі може перебувати у закордонному відрядженні не більше 24 місяців. Це пов’язано з тим, що це максимальний термін, протягом якого на відрядженого за кордон робітника поширюється захист польської системи соціального страхування.
Проте, українці, маючи польську національну візу (тип D) чи карту тимчасового побиту, не мають права перебувати у країнах Шенген більше, ніж 90 днів протягом 180 днів.
Під час відрядження не можна змінювати обов’язки працівника-іноземця, які викладені в трудовому договорі. Це дозволяється робити лише на термін, який не перевищує 30 днів протягом календарного року. І лише у випадку, коли виконуються інші умови, описані в дозволі на роботу.
Якщо ж період виконання інших обов’язків перевищує 30 днів, то потрібно отримати новий дозвіл на роботу.
Джерело: Rzeczpospolita