Як поляки святкують Великдень: гра яйцями, похід з півнем та інші цікаві звичаї

На великодні свята поляки обходили поля з хоругвами, билися яйцями та ялівцем, переодягалися і носили півня.

Великодні дійства поляків починаються у Страсну суботу, коли вони готують святковий кошик і несуть його освячувати. А найцікавіші традиції припадають на поливаний понеділок.

Пасхальний кошик

Традиційно у святковому кошику поляків мали бути яйця. Вони символізували життя та відродження. Деякі люди навіть вірили, що червоні писанки є символом серця і любові, та можуть вберегти від вроків.

Цікавими є писанки Левицького регіону Польщі, які прикрашають кольоровими паперовими витинанками.

Натомість куявські крашанки є одноколірними. Їх відварюють у кольоровому бульйоні та прикрашають унікальними узорами, які наносять тонким зубилом.

Читайте також: Спалення Юди та повішення оселедця – передвеликодні традиції поляків

У Страсну суботу польські дівчата вмивалися у відварі пасхальних яєць. Говорили, що це допоможе їм позбутися веснянок та інших висипань на шкірі обличчя.

Наступною головною стравою великоднього кошика була паска/хліб. Господині, які жили на півночі Кресів, випікали їх протягом всього Страсного тижня. А тиждень перед цим взагалі не пекли хліб.

Паску тут ставили у святковий кошик разом з писанками, хріном і святили в суботу. А на Великдень кожен отримував свій кусок освяченого смаколика, навіть свійські тварини.

У кошику поляки також кладуть: баранець, який символізує Воскреслого Ісуса; м'ясо і ковбаси, як символ кінця посту; масло було ознакою добробуту, а хрін символізував гіркоту Божої муки і смерті, які перемогло Його Воскресіння; сіль і перець мали вберегти від зіпсованості.

Крім традиційного набору, великодній кошик різних регіонів Польщі мав свої продукти. Наприклад, у Ловичі й околицях у нього ставили холодець та дріжджові пиріжки прямокутної форми.

Кошик поляки святять у суботу, а продукти з нього їдять у Великодню неділю.

Великдень

На саме свято Воскресіння Господнього все починається з відправи в костелі. Після урочистої меси поляки приступають до святкового столу, який в різних регіонах прикрашали по особливому. Крім продуктів з кошика, на ньому можуть бути й інші страви.

Так, на Куявах великодній стіл накривали білою скатертиною, прикрашеною жерюхою (рослина з білими квітами). Вона символізувала нове життя. На нього ставили калачі, сирники, медівники, жур, білий борщ, суп з хрону.

На Кресах скатертину прикрашали плауном (зеленицею – вічнозелена трав’яниста рослина), який напередодні збирали по лісах. Серед традиційних страв можна було також побачити запечене порося з фарбованим яйцем на морді.

Стосовно забав у цей день, то на Підляшші залишається популярною гра яйцями у битки-вибитки (bitki-wybitki). Полягає вона в тому, що дві людини б'ються вареними яйцями. Виграє той, хто першим розіб’є яйце противника. Переможець забирає обидва яйця і починає битися з наступним супротивником.

В деяких регіонах Куявії хлопці на Великдень виголошували віршики дівчатам. Відбувалося це на площі ще з початку ХІХ століття. Цей звичай назвали пшиволувкі (przywołówki). 

До того ж, у Польщі вірили, що якщо хлопець подарує дівчині писанку, то вона йому подобається.

У деяких місцевостях Польщі не забувають про турків-сторожів Гробу Господнього і на Великдень. Наприклад, у Радомишлі-над-Сяном воїни, одягнені у кольоровий одяг, йдуть маршем після Воскресіння. В цей час вони обходять господарства і висловлюють свої хороші побажання мешканцям. 

Вночі з Великодня на Поливаний понеділок на Мазовії можна було спостерігати традицію обходу чоловіками полів з хоругвами. При цьому вони встромляли у землю освячені вербові гілки, вірячи, що це принесе урожай.

Поливаний понеділок

У Великодній понеділок у Кракові традиційно проводять святковий відпустовий ярмарок Emaus. Цей звичай пов’язаний зі старою європейською традицією, коли на другий день пасхальних свят люди йшли до костелу поза містом на Службу. Це було своєрідним відтворенням зустрічі воскреслого Ісуса з учнями по дорозі до біблійного села Емаус.

Перша згадка про краківський Емаус припадає на кінець ХVІ століття. Спочатку він був урочистою ходою містян до костелів святого Августина і святого Яна Хрестителя. Вони знаходилися за півтора кілометра від барми міста. Цікаво, що в цей день молодь несла з собою вербове гілля.

З часом Емаус став загальною забавою у Кракові. У ХІХ столітті в ньому брала участь значна частина містян.

Старий великодній звичай поляків Śmiergust досі культивують у містечку Вілямовіце в Сілезії. По суті, це продовження традиції поливання дівчат водою у понеділок після Пасхи. Вірили, що полита дівчина скоро вийде заміж.

Все ж, тут Śmiergust мав свої особливості: хлопці переодягалися у дівчат, а дівчата у хлопців. У такому вигляді під музику вони обходили будинки, обливаючи при цьому перехожих. 

Й зараз переодягнені у дівчачий одяг хлопці, з масками на обличчях і заквітчаними капелюхами на головах, поливають молодих дівчат на ринку Вілямовіце.

Натомість, у Мазовії на Великодній понеділок ходять з дигнусовим півнем. Колись для цього обряду брали живого когута, який символізував силу відродження природи. Пізніше замість нього робити півня з дерева, глини чи тіста. Хлопці ставили його на прикрашений віз і їздили з півнем по всьому селу. При цьому заходили з ним на кожне подвір’я, збираючи “дингус” – святкові страви і писанки.

На Кашубах в цей день святкували яновець. Замість обливатися водою, тут билися гілками ялівця й берези по ногах і литках. 

Стосовно води, то кашуби вірять, що якщо скупатися на великодні свята в річці чи озері, то можна вберегтися від хвороб на цілий наступний рік. Проте, щоб це сталося, повертаючися після купання додому, не можна оглядатися і з кимось говорити.

На Кресах у великодній понеділок хлопці ходили попід вікна і співали пасхальних пісень. За це їм давали смаколики. Таке дійство називали волочебне (wołoczebne).

Великодній вівторок

Третій день Великодня зараз не дуже святкують у Польщі. Проте колись саме на вівторок припадало традиційне дійство у Кракові під назвою rękawkę.

Свято сягає своїм корінням язичництва, зокрема слов’янської весняної традиції. У християнському контексті rękawkę відзначали щонайменше від ХVІІ століття.

В цей день на схилі кургану Крака заможні міщани ставили яйця, яблука, пряники та гроші, які потрапляли в руки дітей та бідніших людей.

Пізніше це святкування перенесли на гору святого Бенедикта і пов’язали його з відпустом гріхів біля костелу цього святого.