Непогашені платежі по кредиту, рахунок за техніку на значну суму чи банальний шантаж – українці в Польщі все частіше стають жертвами зловмисників, які виманюють їхній номер PESEL через телефонний дзвінок або електронну пошту.

Такими є результати дослідження "Де наша особиста інформація?", яке було проведено нещодавно на замовлення сервісу ChronPESEL.pl за підтримки Державного реєстру боргів (Krajowego Rejestru Długów – KRD).

Опитування допомогло встановити, що 27% мешканців Польщі протягом останніх місяців отримували повідомлення на телефон чи по електронній пошті з проханням надати номер PESEL. Найчастіше з цим стикалися люди у віці 25-44 років (30%).

У більшості випадків подібні звернення надходили від нібито працівників банків, кур’єрських служб, постачальників електроенергії або інтернет-провайдерів. Зловмисники, під виглядом участі в привабливій рекламній акції на товари або послуги, просили підтвердити свою особу та випитували особисті дані, зокрема номер PESEL.

Загалом ідентифікаційний номер у Польщі використовується практично повсюди – при влаштуванні на роботу, оформлені соціальних виплат, прийомі в медичних закладах, поступленні на навчання тощо.

Крім того, часто люди самі нерозважливо залишають його на різноманітних інтернет-ресурсах, не перевіривши правила надання послуг та/або охорони особистих даних.

Оскільки у PESEL закодовано дату народження власника, то це спрощує отримання інших даних про людину та надає шахраям можливість зловживати отриманою інформацією: придбати у кредит товар, замовити дорогу послугу чи просто взяти гроші у позику.

Читайте також: Як не натрапити на шахраїв під час онлайн-покупок

Як зазначають експерти, факт дзвінка з банку, державного органу чи служби доставки ніколи не має бути достатнім для надання персональної інформації. Особливо, коли такий дзвінок не був ініційований (замовлений) людиною.

У таких випадках, краще самостійно дізнатися телефон служби підтримки компанії (представник якої нібито дзвонив) і зателефонувати до неї для уточнення інформації.

Разом з тим, дослідження показало, що:

  • 87% респондентів завжди перевіряють, яка інформація насправді потрібна фірмам при підписанні договору;
  • 33% опитаних мешканців Польщі – не перевіряють, які дані передаються третім особам;
  • 45% людей у віці 18 – 24 роки байдуже, що відбувається з їхніми даними після того, як їх отримала та чи інша компанія.

Не всі пам’ятають, що з липня 2019 року, відповідно до Закону про публічні документи, компанії більше не можуть копіювати посвідчення особи, водійські права, транспортні картки чи інші документи з особистими даними, якщо це не обґрунтовано законом. Також слід враховувати, що згідно вимог RODO, будь-яка особиста інформація може оброблятися лише з певною метою.

Дослідження "Де наша особиста інформація?" було проведено за допомогою методу CAWI на базі групи з 1017 респондентів.

Варто додати, що незабаром може розпочатися нова хвиля дзвінків від псевдо-працівників державних органів, адже з березня українські біженці мають сплачувати від 50% до 75% вартості проживання в центрах колективного розміщення.

Крім того, у Польщі запускають програму сприяння купівлі першого власного житла.