У новорічну ніч поляки одягали святковий одяг, не прибирали в хаті, дівчата ворожили, а хлопці робили капості.
Переддень Нового Року, 31 грудня в Польщі називають Сильвестр (Sylwester), а новорічна ніч є однією з найважливіших у році й найчастіше не обходиться без святкового столу, салютів і гучної музики.
Проте, Польща пам’ятає й інші традиції відзначення Сильвестра.
Звідки походить назва Сильвестр
Зауважимо, що 31 грудня стало особливим днем після запровадження Юліанського календаря і, відповідно, встановлення 1 січня початком року.
Проте, перше гучне святкування Нового року відбулося аж на межі 1000-го року. Тоді люди чекали кінця світу, який віщували як давньогрецька сивіла, так і апостол Іван.
Коли ж Апокаліпсису не настало, то 1 січня 1000 року люди вийшли на вулиці святкувати.
Зважаючи на те, що в останній день календарного року вшановували пам'ять папи римського Сильвестра (жив у IV столітті, а згодом був канонізований церквою), то більшість людей вирішили, що цей святий знищив страшного монстра Левіафана і цим попередив настання кінця світу.
З того часу у багатьох країнах за 31 грудня і закріпилася назва Сильвестр.
Сильвестрові бали в Польщі
Традицію влаштовувати гучну забаву чи навіть бал у новорічну ніч запровадила польська шляхта в другій половині ХІХ століття.
На Сильвестр оголошували тости, а також гучно били батогами, щоб прогнати старий рік.
Особливо популярними сильвестрові бали стали у ХХ столітті. Тоді вони вийшли за межі заможних верств населення. Їх почали проводити у громадських будівлях, приватних маєтках, ресторанах.
Домашні вечірки на Сильвестр з’явилися у Польщі тільки після Другої світової війни.
Правила поведінки в новорічну ніч
Ще досі в Польщі є популярною приказка “як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш”. Проте раніше їй надавали буквального значення, а тому старалися, щоб Сильвестр пройшов відповідно.
Саме тому було важливо, щоб у цей день в коморі було повно, а на столі не бракувало страв. Вірили, що це допоможе бути багатими в новому році.
Обов’язково на Сильвестр одягали святковий одяг, а до кишені клали монету.
Крім того, люди сипали овес одне для одного, щоб забезпечити собі хороші жнива.

У будинку в цю ніч мало весь час горіти вогнище. Важливо було, щоб не закінчувалася свіжа вода.
Мешканці Польщі старалися в цей день не прибирати, особливо не підмітати підлогу. Були переконані, що це віджене щастя.
Поляки вірили, що нове прийде, якщо вигнати старе. Саме тому в деяких регіонах на Сильвестр старий рік проганяли гучними звуками.
Наприклад, на Куявах гучно били довгими батогами, в інших регіонах – дерев’яними стукачами по металу.
Жарти хлопців і ворожіння дівчат
У новорічну ніч звичними були жартівливі витівки, на які не можна було ображатися. Робили їх в основному хлопці і на господарствах неодружених дівчат.
Для прикладу, забирали віз з подвір’я чи ставили його на стодолу, викрадали ворота, обмащували вікна вапном, затикали комин склом.
Дівчата натомість любили ворожити в цю ніч, намагаючись дізнатися більше про свого судженого.
Наприклад, слухали розмови інших і перше чоловіче ім’я, яке почують після опівночі, мало бути іменем нареченого.
Крім того, давали кістки своїм собакам. Котра з’їсть першою, її власниця вийде заміж найшвидше.
Також лили віск на воду і намагалися там побачити своє щасливе кохання.
На Сильвестр дівчата одягалися гарно, щоб у наступному році бути привабливими.
Другий Святвечір
Деякі поляки, особливо ті, які живуть на Підляшші, святкують не один, а три Святі вечори. Випадають вони на 24 грудня, 31 грудня і 5 січня. Тобто напередодні Різдва, Нового року і Богоявлення.
Другий Святвечір називають жирним, оскільки на святковому столі можуть бути не лише пісні страви.
Тут обов’язково присутні свинина і міцні напої. На Підляшші також ставили пражуху (prażucha) – випічку з пшеничного борошна з беконом.
Костюмоване побажання щастя в Новому році
Ми звикли вітати одне одного з Новим роком і бажати всього найкращого. Така традиція є і в Польщі.
Проте, раніше люди переодягалися у Старий і Новий рік й ходили від хати до хати, бажаючи всього найкращого у прийдешньому році. Старий рік був одягнений як старший чоловік, а Новий – як зухвалий молодик.
В деяких регіонах країни переодягалися на циганів чи євреїв і ходили з побажаннями.
Вважалося доброю ознакою зустріти на Сильвестр бідняка.
Колись замість салюту про настання Нового року повідомляли пострілом з гармати (у Варшаві) чи биттям у дзвін (у Кракові для цього використовували дзвін Сигізмунда на Вавелі).