Надійний працедавець, висока зарплата, комфортні умови праці – це те, чого прагне кожен працівник. Оскільки такі умови важко знайти в Україні, то робота за кордоном виглядає "рятівним колом". Проте на цьому шляху є чимало важливих моментів, на які треба звертати увагу, щоб результат був вдалим.
Для пошуку роботи й підготовки документів найкраще звертатися до перевірених часом роботодавців або ліцензованих компаній з працевлаштування.
При цьому варто розуміти, що розмір закордонної зарплати сильно залежить як від сфери зайнятості, так і від місця розташування пыдприэмства. Крім того, необхідно враховувати, що працевлаштування за кордоном обов’язково потягне додаткові витрати на проживання.
Кого шукають для роботи за кордоном
До трудової міграції потрібно ретельно готуватися. Адже не хочеться витратити час і гроші, а залишитися без місця праці та заробітку.
Отож, найперше, потрібно обрати країну і сферу зайнятості, в якій хочеться працювати. Якщо зупинити свій вибір на Польщі, то тут відчутний брак робочих рук. Потребують у цій країні не лише різноробочих чи сезонних робітників на ферми, але й будівельників, зварювальників, далекобійників, пакувальників.
Польща зацікавлена й у висококваліфікованих фахівцях, а тому намагається створити їм комфортні умови для переїзду. Наприклад, віднедавна українські IT-шники можуть отримувати польську робочу візу за спрощеною процедурою.
Якщо ж хочеться самостійно вивчити попит на працівників у Польщі, то можна переглянути вакансії на профільних сайтах.
Звичайно, найкраще домовлятися про роботу напряму з працедавцем. Коли ж так не виходить, то варто звернутися до офіційних компаній з працевлаштування, наприклад: Gremi Personal, Alliance Group, Work Service East, Kostar company sp z o.o., Razem work, Tremwork.
Проте, в будь-якому випадку потрібно перевірити їхню добросовісність, через наявність діючої ліцензії, відгуки в соцмережах та оцінки знайомих.
Зверніть увагу! Дійсно хороші компанії не беруть гроші за працевлаштування наперед і не показують нереальні фото роботи та житла працівників.
Перевага компаній з працевлаштування в тому, що вони не тільки допоможуть ознайомитися з польським ринком праці, але й сконтактують з роботодавцем та проконсультують стосовно пакету документів, які треба підготувати для офіційної роботи в Польщі.
Які документи необхідні для закордонної роботи
Наступний етап на шляху до роботи за кордоном – це підготовка всіх потрібних документів.
Незалежно від обраної країни, обов’язково потрібно мати закордонний паспорт, медичне страхування, дозвіл на роботу та робочу візу.
Проте кожна держава має свої особливості. Про них варто читати на сайтах їхніх дипломатичних представництв в Україні.
Якщо ж обрати роботу в Польщі, то варто звернути увагу на наявність дозволу на роботу (zezwolenia) або запрошення (oświadczenia o powierzeniu pracy cudzoziemcowi). Вони є різних видів, надають право працювати будь-де або в певних галузях та протягом різного періоду (від шести місяців до трьох років).
Читайте також: Правила працевлаштування іноземців у Польщі
Ці документи роботодавець може отримати в Управлінні праці (Urząd Pracy), відповідно до місця реєстрації підприємства. Вони стануть однією з підстав для перетину кордону та/або отримання робочої візи.
Дозвільні документи на роботу наш громадянин може отримати як безпосередньо від роботодавця, так і через посередника. Проте вони обов’язково повинні бути іменними. Тому для їх отримання треба буде надати свої паспортні дані та контакти.
Якщо запрошення на руках, то треба подавати весь пакет документів на робочу візу. Зверніть увагу, що запрошення дійсне три місяці.
Крім візи, для поїздки до Польщі потрібна страховка, термін дії якої повинен бути на два тижні довшим, ніж дата завершення візи. Поліс від нещасних випадків має відшкодувати мінімум 30 тисяч євро і покривати хоча б країни ЄС та Шенгенської зони (а не тільки Польщу).
Скільки грошей потрібно мати і на яку зарплату можна розраховувати
Якщо плануєте їхати на роботу за кордон, то треба мати фінансові заощадження, які допоможуть покрити витрати до отримання першої зарплати.
У випадку Польщі, крім харчування (близько 300 злотих/місяць), витрат на побутову хімію (50 злотих), проїзду в громадському транспорті (110 злотих), мобільного зв’язку (40 злотих), в багатьох випадках прийдеться платити за оренду житла.
Залежно від місця роботи, за однокімнатну квартиру треба викласти від 850 до 1900 злотих на місяць. Хоча зрозуміло, що трудовий мігрант частіше всього буде орендувати житло з кимось, а не сам.
Стосовно зарплат, то офіційно мінімальна оплата праці в Польщі становить 2061 злотий на руки (близько 530 доларів США). Проте, в країні помітно зростають доходи працівників. Зокрема, у липні 2021 року середня зарплата в Польщі становила 5504,52 злотих (1411 доларів).
Це не означає, що так заробляють усі. Розмір зарплати залежить як від регіону Польщі, так і від сфери зайнятості. Адже якщо IT-шник може розраховувати навіть на 9 тисяч злотих (2300 доларів), то продавець-касир у Biedronka – на 2830 злотих (726 доларів).
Куди звертатися у випадку проблем з роботодавцем
Щоб відчувати себе захищеним у новій країні, потрібно відразу ж після приїзду зареєструватися у диппредставництві України. Перелік і контакти посольства та консульств нашої держави в Польщі можна переглянути тут.
Якщо роботодавець виявився недобросовісним і не хоче виконувати своїх обов’язків, наприклад не виплачує домовлену зарплату, то варто звернутися до Державної інспекції праці (PIP).
Проте, для цього потрібно, щоб трудовий мігрант працював офіційно, тобто на основі трудової угоди. Цей документ повинен бути укладений як польською, так і українською мовою. Працевлаштування на основі цивільно-правової угоди (договору доручення або договору підряду) є гіршим варіантом з точки зору захисту прав робітника.
До того ж, заробітчанин повинен мати дійсний дозвіл на роботу. І якщо в документах працівник з України зареєстрований зварювальником, то ним він і повинен працювати, а не слюсарем. Виконання праці на іншій, відмінній від вказаної у дозвільних документах, посаді вважається порушенням закону і матиме наслідком штраф і депортацію.
Крім того, заробітчанин має почати працювати з тієї дати, яка вказана у документах, а не швидше.